Про мене

«Вдосконалення впровадження комп'ютерних технологій в процесі навчання»

Я, Фролов Микола Анатолійович, у 1993 році закінчив Артемівську СЗОШ Новоодеського району Миколаївської області і в цьому ж році вступив до Миколаївського державного педагогічного інституту ім. Белінського, який закінчив у 1998 році.

Свою педагогічну діяльність розпочав в Славненській СЗОШ Горностаївського району Херсонської області вчителем    математики    та інформатики, де працював 4 роки.

У    Новоолександрівській    загаль-ноосвітній    школі    я працюю 9 рік ( з 2002 року) на цій же посаді.

Над проблемним питанням «Вдосконалення впровадження комп'ютерних технологій в процесі навчання» я працюю 5 рік.

Навчання з використанням комп'ютерних технологій поступово стає новим освітнім стан­дартом. Комп'ютерні навчальні системи порівня­но з ресурсами на відеокасетах, де інформація подана послідовно, мають потужні можливості розгалуження й дають змогу слухачам швидко знайти цікаву для них тему. До того ж, такі си­стеми мають ефективні засоби оцінки й контро­лю процесу засвоєння знань і набуття навичок.

Сучасні комп'ютерні навчальні системи роз­робляються за допомогою мультимедіа-технології. Ця технологія виникла на стику багатьох галузей знання.

Ще до появи технології мультимедіа експер­ти, провівши безліч експериментів, виявили залежність між методом засвоєння ма­теріалу й здатністю відновити набуті знання че­рез якийсь час. Якщо матеріал був звуковим, то людина запам'ятовувала близько 1/4 інфор­мації. Якщо інформація була подана візуаль­но — близько 1/3. При комбінуванні впливу (зорового й слухового) запам'ятовування підви­щувалося до 1/2, а якщо людина долучала до активних дій у процесі вивчення, то засвою­ваність матеріалу підвищувалася до 75 %.

Отже, можна сподіватися, що застосування технології мультимедіа може значно підвищи­ти ефективність навчання. Простий дружній інтерфейс робить мультимедіа-ресурс незамін­ним у самостійній підготовці учня. Тому такі ресурси знайдуть широке застосування в си­стемі освіти.

Інформаційно-комунікаційні техно­логії (ІКТ) - це сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі та подання інформації, шо розширює знання людей і розвиває їхні можли­вості щодо керування технічними і соціальними проблемами. ІТК відкри­вають кожному, хто навчається, доступ до практично необмеженого обсягу інформації, що забезпечує «безпосередню включеність» в інформаційні пото­ки суспільства.

Переробка інформації за допомогою комп'ютерів і вироблення нових знань, співвіднесених із метою користувачів, - функціональне призначення ІТК.

Умовно ІКТ представлені електронни­ми засобами навчального призначення (ЕЗНП), педагогічними програмними за­собами (ППЗ) навчання, мережею Інтернет (веб-сайти, електронна пошта, пошу­кові системи), ресурси текстового редак­тора тощо.

Широке впровадження в навчально-виховний процес загальноосвітніх на­вчальних закладів ІКТ, шо базується на комп'ютерній підтримці навчально-пізнавальної діяльності, включає роз­робку та практичне використання нау­ково-методичного забезпечення, ефек­тивне застосування інструментальних засобів та систем комп'ютерного навчан­ня і контролю знань, поступове допов­нення цими технологіями існуючих тра­диційних форм і методів організації на­вчання. Це відкриває перспективи щодо розширення і поглиблення теоретичної бази знань і надання результатам на­вчання практичної значущості: інтеграції навчальних предметів та диференціації навчання відповідно до запитів, нахилів та здібностей учнів; збільшення ваги самостійної навчальної діяльності дослід­ницького характеру; розкриття творчого потенціалу учнів і вчителів з урахуван­ням їхніх позицій та вподобань, спе­цифіки забезпечення і перебігу навчаль­ного процесу.

ІКТ - універсальний спосіб пізна­вально-дослідницької діяльності і дру­ге за значущістю (після традиційної писемності) знакове знаряддя обміну інформацією. Вони стають потужним знаряддям педагогічного впливу і внас­лідок своїх унікальних властивостей дають змогу:

• підвищити ефективність навчаль­ного процесу;

• розвинути особистісні якості учнів (навченість, здатність до навчання, здатність до самоосвіти, самовихован­ня, самонавчання, саморозвиток, творчі здібності, вміння застосовувати здобуті знання на практиці, пізнавальний інте­рес, ставлення до праці);

• розвинути комунікативні й соціа­льні здібності молодої людини, особ­ливо під час роботи в мережі Інтернет;

• значно розширити можливості інди­відуалізації та диференціації навчання за рахунок надання кожному учневі персонального педагога, роль якого виконує комп'ютер;

• визначити учня як активного суб'єкта пізнання, визнати його самоцінність;

• врахувати суб'єктивний досвід учня, його індивідуальні особливості;

• здійснити самостійну навчальну діяльність, у процесі якої учень само­навчається і саморозвивається;

• прищепити учню навички роботи із сучасними технологіями, що сприя­тиме його адаптації до швидкоплин­них соціальних умов для успішної ре­алізації своїх професійних завдань;

• забезпечити комплексне вивчення явищ дійсності, нерозривність взаємо­зв'язку між природознавством, технікою, гуманітарними науками і мистецтвом;

• сприяти постійному динамічному оновленню змісту, форм, методів, про­цесів навчання і виховання.

Кожного вчителя постійно хвилює питання: "Як зробити урок ефективним ?". Співпраця, співдружність, творчість учителя і учнів - без цього важко уявити сучасний урок. Вчитель мусить постійно шукати й удосконалювати навчальний матеріал, щоб зацікавити всіх і кожного в класі. У своїй роботі впроваджую кращі доробки кращих вчителів нашої країни, області, району. Також використовую різноманітну дидактичну та довідкову літературу для поліпшення якості уроку. Своїми зусиллями виготовив папки дидактичних матеріалів для всіх класів, в яких я викладаю, виготовляю наглядні матеріали: стенди, плакати, як сам, так і за допомогою учнів. У минулому навчальному році було проведено естетичне оформлення кабінетів математики та інформатики згідно до санітарно-гігієнічних вимог та вимог техніки безпеки та охорони праці.

Україна активно долучилася до світових тенденцій розвитку освіти, зокрема її інформатизації. Інформатизація - це без перебільшення, справжня революція в освіті, оскільки вона спрямована на формування не просто носія знань, а, насамперед, творчої особистості, яка вміє застосовувати набуті знання і вміння, працювати з інформацією для успішної діяльності в будь-якій сфері суспільного життя, власне для інноваційного розвитку суспільства.

Одним із головних завдань освіти в умовах розвитку інформаційного суспільства є навчання членів суспільства використовувати сучасні інформаційні та комунікаційні технології. Це не тільки комп'ютеризація навчального процесу, а й впровадження Інтернет-технологій створення корпоративних мереж та віртуальних лабораторій, які дозволяють у реальному часі виконувати експериментальні дослідження в процесі класних занять.

Інноваційні процеси, що охопили сучасну школу, стосуються насамперед уроку, особливо його структури. Ефективною формою є моделювання навчального процесу. На своїх уроках впроваджую опорні конспекти, ілюстрований матеріал, дидактичний матеріал, кросворди, тести, математичні диктанти. Проводжу уроки-КВК, різні математичні ігри ("О, щасливчик!", "Щасливий випадок" тощо).

    Ігрові уроки використовую як уроки повторення та узагальнення, що дозволяє перевірити ЗУН учнів в цікавій для них формі.

Щоб виробити відповідальне ставлення до вивчення навчального матеріалу застосовую різні прийоми: самостійні роботи, математичні диктанти, тестові перевірки, поточні контрольні роботи. Тестовий контроль гарантує об'єктивність оцінки знань та навичок, а також дає змогу значно скоротити час очікування учнями оцінки. Впродовж досить малого часу може бути перевірена якість знання у значної кількості учнів, під час впровадження тестового контролю реальним стає самоконтроль.

Як відомо, навчання складається із трьох частин: навчальної, виховної та розвиваючої.

 Навчальна функція, перш за все , передбачає засвоєння наукових знань, формування математичний вмінь та навичок. Будемо вважати, що знання - це засвоєна учнями навчальна інформація. Але засвоєння відбувається на трьох рівнях:

-   на рівні простого відтворення (репродуктивна);

-   на рівні використання знань в дещо зміненій ситуації (реконструктивна);

-   на творчому рівні (потребує від учнів самостійного пошуку додаткової інформації, стимулює пізнавальний інтерес).

Використання гри на уроках допомагає ефективно перевірити рівень знань школярів на різних рівнях засвоєння.

Гра займає особливе місце в житті дитини. Не менш важливу роль відіграє гра в школі. Правильно сконструйована педагогічна гра більш, ніж будь-яка навчальна діяльність дозволяє розвивати самостійність дитини, враховувати її вікові особливості.

Дидактичні ігри - це ігри, які допомагають вчителеві не тільки урізноманітнювати навчання, але й краще організовувати процес розумового розвитку дитини. В дидактичних іграх процес навчання приймає інше значення. Незвичайні форми навчання, які включають політ думки, фантазію, самостійний пошук, переосмислення фактів, новий погляд на звичайні ситуації, створюють атмосферу здорового змагання, змушує використовувати знання не тільки механічно, але й відповідно до ігрових обставин. Піл час учбової гри відбувається багатократне повторення навчального матеріалу в різних формах

Щоб перевірити знання на репродуктивному рівні використовую математичні диктанти, кросворди. Такі завдання дозволяють формувати знання термінів, означень, властивостей тощо, тобто основних елементів математичних, знань школярів.

Використання ігрових завдань дозволяє суттєво урізноманітнити методику викладання математики та підвищити рівень пізнавального інтересу учнів.

На уроках інформатики намагаюся розвивати критичне мислення в учнів, що забезпечує здатність усвідомлювати та відстоювати особисту позицію в певних питаннях, уміння знаходити нові ідеї та критично аналізувати проблеми; уміння визначати форми та способи своєї участі у житті суспільства.

З учнями 5-11 класів проводиться також позаурочна робота. Кожен рік проводиться тиждень математики та інформатики, в якому активну участь приймають майже всі учні.

Навчаючи та виховуючи дітей намагаюся працювати в контакті з батьками.

Інформатика як своєрідна область знань являє собою, в першу чергу, науку про всю сферу автоматизованої обробки й використання інформації і розглядається як широка науково-технічна дисципліна комплексного харак­теру. У цій галузі наукового знання переважають матема­тичні та техніко-технологічні розділи. Останнім часом усе більшого значення набувають різноманітні соціальні аспекти у зв'язку зі стрімким розвитком і розширенням меж застосування інформатики та залученням усіх верств населення до освоєння й активного використання її надбань.

Метою вивчення курсу інформатики в сучасній школі є формування теоретичної бази з предмета й вироблення навичок свідомого використання засобів сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у повсякденній навчально-пізнавальній, а потім і професійній діяльності.

Отже, перед сучасним учителем інформатики стоїть завдання формувати сучасний світогляд майбутнього громадянина, його розуміння ролі інформаційних процесів у природі, суспільстві, техніці. Від рівня і якості опанування шкільного курсу інформатики залежить успішність подальшого продовження освіти та самоосвіти випускників. Тому зміст навчального курсу "Інформатика" ґрунтується на принципах практичної доцільності; концентризму та - наступності змісту; варіативності; диференціації; відповідності обсягу навчального матеріалу та рівня його складності віковим особливостям учнів.

В умовах профілізації старшої школи шкільний курс інформатики набуває нового функціонального призначення, спрямованого на формування інформаційної культури, інформатичної компетентності, профільного допрофесійного навчання за напрямками "Комп'ютерні науки" та "Комп'ютерна інженерія".

Шкільний курс інформатики в загальноосвітніх навчальних закладах вивчається за програмами, надрукованими у збірнику "Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика", видавництва "Прем'єр", Запоріжжя, 2003 р..

При організації навчально-виховного процесу й оснащенні навчального середовища в кабінеті інформатики користуюсь «Положенням про кабінет інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів» (затверджено наказом Міністерства освіти і науки України 20.05.04 №407. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.06.04 № 730/9329) та наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.03.04 № 81 „Про затвердження Правил безпеки під час навчання в кабінетах інформатики навчальних закладів системи загальної середньої освіти", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.05.04 за № 620/9219.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики з кожної теми курсу, що видрукувані у науково-методичному журналі "Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах". №1. 2006 р.

Своєчасна і систематична перевірка знань учнів виконує не лише контролюючу функцію, а й дозволяє побачиш учням свої успіхи, їх динаміку, невдачі. Багато хто з учнів, отримавши оцінку на уроці сьогодні, на завтра вже не так ретельно виконує завдання, як вимагається. З цієї причини з'являються прогалини в знаннях, над усуненням яких потім працює цілий колектив: учитель, учень, його батьки, друзі. Не допустити цього можна, створивши умови, за яких учень буде змушений працювати систематично.

У своїй роботі намагаюсь якомога більше впроваджувати інформаційні технології у процес навчання не тільки на власних уроках, а й з інших предметів: комбінований урок з образотворчого мистецтва та української літератури (презентація портретів, написаних Т.Г.Шевченком), фізики та астрономії (слайд-шоу з історії космонавтики),  української літератури та інформатики (презентація твору «Камінний хрест») тощо.

В цьому навчальному році апрбовую курс «Сходинки до інформатики» у 2 класі. Крокуючи сходинками, сторінками підручника, учні ознайомлюються з основними поняттями інформатики, оволодівають навичками роботи на комп'ютері, отримують комп'ютерну підтримку для засвоєння таких предметів, як українська та англійська мови, природознавство та ознайомлення з навколишнім світом, математика тощо. Використан­ня комп'ютера в навчальній діяльності учнів сприяє розвитку розумових здібностей, пам'яті, просторової уяви, творчого нестандартного мислення у розв'язанні завдань, підвищує інтерес до навчання.

Як свідчать дослідження, проведені у школах Ка­нади, США, Франції, "... комп'ютер в початковій школі подвоює час довільної уваги в учнів (20 хви­лин замість 10 хвилин на традиційному уроці), а ігровий аспект сприяє кращому сприйняттю моделі учнями або осмисленню необхідності застосування алгоритму". Життя маленького школяра стає цікавішим, а нові яскраві сучасні підручники не тільки допомагатимуть у навчанні, а й створювати­муть гарний настрій. Адже веселіше на душі, коли разом з тобою сторінками підручника крокують іно­планетянин Елзік з планети Золотавиків, кияночка Ганнуся, гномик Мудрунчик зі школи детективів та хлопчик Олесь зі своїм другом — роботом.

 Працювати з підручником легко і цікаво. Кожний урок подано на двох сторінках, тобто на розвороті підруч­ника, що дуже зручно. Навіть якщо учень пропустив урок, він може вдома самостійно опрацювати ма­теріал у підручнику, який представлено у доступній для сприйняття формі.

Структура уроку відрізняється від традиційних уроків у початковій школі. Перша частина — теоре­тична. Проводиться у формі бесіди, гри, обговорення ситуацій. Друга частина — це ознайомлення з новою комп'ютерною програмою, її демонстрація, робота учнів за комп'ютерами. Третя частина уроку — це цікавинки, завдання з логічним навантаженням, для розвитку пам'яті, кмітливості, ерудиції "для розум­ників та розумниць". Всі частини уроку відображені у підручнику.